Athena — найшвидший та найекологічніший суперкомп'ютер у Польщі був урочисто запущений в Академічному комп'ютерному центрі CYFRONET у Краківській політехніці AGH.

В останньому списку ТОП-500 суперкомп'ютерів з найвищою обчислювальною потужністю у світі Athena посіла високе 105 місце. Крім того, система посіла 9 місце у рейтингу найбільш екологічно чистих суперкомп'ютерів Green500.

Академічний комп'ютерний центр CYFRONET AGH підтримує польських науковців, надаючи їм ІТ-ресурси та рішення світового рівня. Це насамперед три суперкомп'ютери: Athena (7,7 петафлопс), Ares (3,5 петафлопс) та Prometheus (2,7 петафлопс). Всі вони входять до списку TOP500. Ці системи використовуються польськими вченими практично у всіх галузях науки та інноваційної економіки. Торік вони виконали 5 549 582 обчислювальні завдання для наукових досліджень загальною тривалістю 43 409 років!

«Athena, яку ми сьогодні запускаємо, досягає своєї великої обчислювальної потужності завдяки графічним процесорам. Це дуже сучасні та дуже потужні графічні процесори Ampere A100 SXM3 від компанії Nvidia. Архітектура Athena в першу чергу призначена для задач штучного інтелекту та медичних досліджень, включаючи боротьбу з пандемією COVID-19», пояснює директор Академічного комп'ютерного центру Cyfronet AGH професор Казімєж Вятр.

Важливим елементом для ефективного використання таких високих обчислювальних потужностей є забезпечення високопродуктивної внутрішньої мережі суперкомп'ютера (4 × 200 Гбіт/с на сервер) та дуже швидкої дискової підсистеми. Вона побудована на відкритому програмному забезпеченні, яке також використовується в дискових системах суперкомп'ютерів Ares та Prometheus, а також виділених дискових серверах. Система встановлена в Подільському цифровому центрі обробки даних та інтегрована в інфраструктуру PLGrid (Polska Infrastruktura Informatycznego Wspomagania Nauki w Europejskiej Przestrzeni Badawczej, Польська інфраструктура інформаційної підтримки науки в Європейському дослідницькому просторі).

З кінця вересня антидрон система SKY CTRL стала на захист України на одному з найгарячіших напрямів фронту. Система майже стовідсотково розрізняє будь-які дрібні літаючі об’єкти у радіусі 10 км, як вдень, так і вночі. Також – глушить і збиває з курсу ворожі безпілотники вагою 20-30 кг, наприклад російські «Орлани». На додаток, пристрій простий в експлуатації та максимально автономний. Ідея придбання нової для України антидрон системи належить IT спільноті DOU.ua та виникла ще у березні. Її підтримали благодійний фонд KOLO та Parimatch. Збір грошей DOU разом з KOLO запустили у червні. Українській IT-спільноті вдалося за 8 днів зібрати понад 7 млн грн. Фінальний одноразовий внесок у розмірі 1 млн грн. зробив Parimatch, ставши партнером ініціативи. Близько місяця пішло на отримання дозвільної документації на експорт від структур ЄС.

Попри війну, науковці стартапу maxAh створили функціональні прототипи літієвих акумуляторів модифіковані українським графеном та успішно розробляють інноваційну технологію відновлення катодної та анодної маси деградованих LI-ion батарей досягнувши рівня відновлення 100%.

Як повідомляється, найбільш важливим та перспективним здобутком є створення прототипу літій-сірчаної батареї (Ll-S), зі стабільним циклом заряду. Батарея, модифікована унікальним українським графеном, демонструє у декілька разів стабільніше циклування ніж при використанні звичайного електроліту, який спричиняє швидкий розчин сірки.

Батарея має в три рази більшу місткість, працює у тричі довше та у перспективі має коштувати значно дешевше ніж будь-які інші літій-іонні системи. Отримані результати значно наближають українську технологію до використання у сучасному житті. На світовому ринку розробка не має аналогів та представлена лише теоретично, створення лабораторного прототипу – це значний прорив у сфері виготовлення акумуляторних батарей.

«В листопаді минулого року ми анонсували те, що прототипи будуть готові у серпні 2022. Ситуація в перші місяці війни пригальмувала нашу роботу, але не зупинила. Лабораторії в Дніпрі та Києві працювали в екстремальних умовах. Проте, злагоджено, наполегливо, без зовнішніх інвестицій, власними силами, підтримуючи один одного, залишаючись на своїх місцях, ми здобули результат. Сьогодні ми представляємо наші здобутки та продовжуємо працювати над інноваційними технологіями, які допоможуть зробити акумуляторні джерела струму більш ефективними, безпечними та доступними», заявив Сергій Дубіневич, CEO компанії maxAh.

Підтвердити результати та перейти до більш перспективної (літій-сірчаної) технології допомогли досліди, під час, яких українським графеном модифікували марганцеві сполуки. Створений maxAh прототип літій-іонної батареї з використанням оксиду марганцю (LMO), демонструє у два рази швидший час відведений для повного відновлення місткості та у п’ять разів довший життєвий цикл. Крім цього, імовірність надлишкового нагріву на 500% нижча ніж у більшості наявних аналогів на ринку акумуляторів для споживчої електроніки.

Водночас із розробкою акумуляторних джерел струму maxAh веде науково роботу за напрямком відновлення відпрацьованих батарей. Технологія тестується на літій-залізо-фосфатних (LFP) акумуляторах, використання, яких найбільш поширене у сучасному транспорті, побуті та інших галузях світової промисловості. Дослідження підтвердили, можливість відновлення батареї до 100% рівня без графену, а також подальше підсилення її базових характеристик та подовження життєвого циклу шляхом модифікації графеном.

«Попит на акумуляторні джерела струму зростає неймовірно швидко. Кожен день у світі з’являється величезна кількість електромобілів, побутової електроніки, сонячних панелей, дронів тощо. Безпечна утилізація, на жаль, не є досконалим рішенням. Відновлення катодної та анодної маси деградованих батарей і покращення їх базових показників, це лише перший етап нашої роботи. Ми розробляємо рішення, яке допоможе відновлювати всі, без виключення, акумуляторні джерела струму, що існують. Вплив на навколишнє середовище та кількість надлишкового вуглецю, який потрапляє до атмосфери під час всього циклу виготовлення акумуляторів зменшиться в рази. До речі, команда maxAh перемогла у національному фіналі Climate Launchpad 2022 та вийшла у глобальний фінал конкурсу. Це досягнення ставить нас в авангарді світових стартапів, які пропонують рішення спрямовані на сталий розвиток та збереження клімату» — додав СЕО maxAh.

Компанія вже відкрила додатковий раунд по залученню інвестицій із метою створення сучасної лабораторії, яка дозволить вдосконалити створені прототипи, масштабувати розробки та пришвидшити їх комерціалізацію.

На організованому Chegg.org конкурсі GlobalStudentPrize 2022 головний приз у розмірі 100 тис. дол. отримав український студент Ігор Клименко з розробкою «Квадрокоптер для виявлення мін». Примітно, що раніше її вже було гідно оцінено на Sikorsky Challenge 2021: Ukraine and the World та Malaysia's 21st Technology Exhibition (MTE) 2022.

Проєкт виявлення мін за допомогою квадрокоптера підтверджено двома українськими патентами. Він передбачає виявлення як невеликих протипіхотних, так і великих за розміром мін, призначених для знищення автомобілів. Їхнє положення визначається з точністю до 2 см. За допомогою фінансування фінської неурядової організації «Міністерство доброго духу» Ігор Клименко створив два прототипи, що працюють.

Наразі проєкт розвивається, і в його рамках має бути реалізовано функцію позначки виявлених мін за допомогою фарби, що розпорошується з квадрокоптера. Крім того, за допомогою технології штучного інтелекту буде впроваджено автоматичне розпізнавання типу виявленої міни.