Mon - Fri: 9:00 - 19:00 / Closed on Weekends

Новини

Технології VS освіта: Як технічний прогрес впливає на якість освіти?

Технології VS освіта: Як технічний прогрес впливає на якість освіти?

Освіта та технології – нерозлучні та взаємозалежні галузі. Чим вищий рівень освіти, тим більша кількість технологій може з’явитися й навпаки: занепад шкіл та університетів веде до відставання країни від світових технологічних тенденцій. Так чи інакше, кожен новий технологічний прорив неминуче впливав на навчання, підвищуючи його якість. Сьогодні світ розвивається стрімкіше, ніж будь-коли. Технічний прогрес створює нові можливості робити освіту якіснішою, а технології обіцяють докорінно змінити цю сферу.

Від Гутенберга до EdTech

У широкому значенні слова, «освіта» — це процес виховання особистості та передача йому знань про навколишній світ, зібраних попередніми поколіннями. Довгий час, доступ до цих знань був ускладнений. Причина – відсутність технологій. Виробництво книг – головних зберігачів знань упродовж усієї історії – було дорогим і трудомістким. Дозволити собі подібну розкіш могли одиниці. Ситуація змінилася в середині XV століття завдяки німцю Йоганну Гутенбергу та його чудовому станку. Друкувати книги стало в рази швидше та дешевше, доступ до знань та інформації суттєво розширився. Як наслідок, розвиток освіти зокрема і всієї цивілізації в цілому значно прискорилися.

За своїм впливом ручний друкарський верстат порівняти можна тільки з наступним етапом розвитку – появою інтернету та стільникових мереж, які забезпечують доступ до інформації та знань з пристрою, що міститься в кишені.

Інтернет та інформаційні технології відкрили новий пласт можливостей для освіти й ця сфера із традиційно затратної та дотаційної зараз перетворюється на прибутковий бізнес. Про це свідчить зростання інвестицій у так звані EdTech-стартапи, яке спостерігається останні 10 років. У 2010 році сукупні інвестиції в цей напрямок не дотягували до $500 млн, у 2020 році інвестиції в EdTech вже перевищили 8,5 млрд доларів. Значно на цей процес вплинула пандемія COVID-19, яка прискорила інтеграцію цифрових технологій у систему освіти на всіх рівнях: від початкової до вищої, а також у сфері додаткової освіти для дорослих.

Багато EdTech-проєктів, які починали в одній ніші, наприклад, надавали доступ до курсів з математики, виросли й перетворилися на гігантів із сотнями лекцій з різних дисциплін. Яскравий приклад – американський проєкт Coursera. Він розпочався з ініціативи двох професорів Стенфорда, які хотіли викладати свої лекції онлайн. Зараз це величезна платформа вартістю 2,5 млрд доларів. Зростання інвестицій у цю галузь тягне за собою й технологічне новаторство в освіті.

Вже зараз багато EdTech-проєктів інтегрують штучний інтелект у свої платформи, що обробляє дані користувачів та на їх основі видає їм найбільш релевантні рекомендації. Але прогрес йде ще далі.

Штучний інтелект – новий учитель?

Минулого року Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті опублікував доповідь “Зміна темпів навчання”, у якій сформульовані перспективи впровадження штучного інтелекту (АІ) у процес навчання. Так, на думку авторів дослідження, за нинішніх умов набуття знань у навчальному закладі більше не є ключовим пріоритетом. Набагато цінніше розвивати здібності учнів працювати у команді, їх цифрові та аналітичні навички, вміння ефективно спілкуватися. У такому разі вчителю необхідно отримувати, аналізувати та обробляти величезну кількість даних, щоб мати можливість ефективно оцінювати перераховані вище здібності своїх учнів. Це близько 390 різних параметрів: академічна успішність, відвідуваність, робота на уроці, поведінка, послідовність, здатність до адаптації, наполегливість чи «твердість характеру», емоційний, соціальний, етичний, фізичний розвиток тощо. При цьому у класі в середньому від 20 до 30 учнів. Такий потік даних людина засвоїти неспроможна і цього йому допоможе саме штучний інтелект.

Звичайно, АІ не зможе повністю замінити живого вчителя, але сприятиме тому, щоб процес освіти був максимально ефективним. Наприклад, АІ зможе пропонувати найбільш відповідні методики навчання персоніфіковано під кожного учня. Або, ґрунтуючись на сукупності даних, штучний інтелект зможе допомогти вчителю краще прогнозувати результати навчального процесу заздалегідь. Це дасть можливість реагувати превентивно та допомагати учневі підтягнути знання до того, як той завалить іспит.

Необхідні технології вже існують та поступово впроваджуються. За прогнозами ЮНЕСКО, у наступні 5 років штучний інтелект все більше проникатиме у сферу освіти й відіграватиме у процесі навчання дедалі більшу роль. Але не встигла людина повноцінно впровадити АІ, як на горизонті вже з'явилася нова технологія, яка обіцяє перевернути правила гри у сфері освіти. Йдеться про так звані метавсесвіти, які є зараз однією з найбільш “хайп-тем” в ІТ-спільноті.

Школа та метаюніверси

Що взагалі таке метавсесвіт і як він виглядає? Фактично, це реальність, де тісно переплетені офлайн, онлайн, месенджери та соціальні мережі, VR та AR, і в якій люди можуть працювати, розважатися, спілкуватися, створювати будь-що. Говорячи про приклади метавсесвіту, на думку спадає гра OASIS з фантастичного фільму «Першому гравцю приготуватися», де люди підключаються до єдиного світу віртуальної реальності.

У нашій реальності найближче до того, що можна назвати предтечею метавсесвіту, підібралася комп'ютерна онлайн-гра Fortnite, розроблена компанією Epic Games. З приходом популярності онлайн-шутер став відразу розширюватися і колаборувати з іншими різними брендами. У грі можна зустріти персонажів із різних попкультурних всесвітів: Marvel, DC, Netflix тощо. Або ж гравців, «одягнених» у реально існуючі популярні бренди.

Гра стрімко нарощувала кількість різних механік, івентів та навіть концертних майданчиків, які збирають рекордну кількість глядачів. Наприклад, у 2019 році просто у грі дав свій концерт музикант Тревіс Скотт. На цей захід одночасно прийшли 12,3 мільйона користувачів. Загалом на івенті побувало 27 мільйонів унікальних користувачів. Іншими словами, Fortnite все більше стає спільною платформою, на якій люди можуть вільно взаємодіяти та створювати нові активності.

Але все це поки що підходить для сфери розваг. Практичне застосування метавсесвіту хоче дати Марк Цукерберг. У липні цього року він оголосив про створення метавсесвіту Facebook. Протягом наступних 5 років соцмережа перетвориться на онлайн-світ, де за допомогою засобів доповненої та віртуальної реальності люди колективно взаємодіятимуть між собою на відстані, але з ефектом максимальної присутності. Однією з головних ідей метавсесвіту Цукерберга стала концепція «нескінченного офісу» — створення ідеального робочого місця за допомогою засобів віртуальної реальності. Він також представив прототип цієї технології, де він та його менеджери ведуть переговори в онлайн просторі за допомогою своїх аватарів.

Для сфери освіти метавсесвіт, з її поєднанням нашої та віртуальної реальностей, відкриє перед вчителями просто безмежні можливості зробити навчання максимально інтерактивним та захоплюючим. Уявіть, що педагог не просто розповідає про історію Стародавнього Риму, а веде своїх учнів вулицями міста, відтвореного у натуральну величину у віртуальній реальності. Там же вчителі фізики та хіміки можуть демонструвати будь-які досліди й на практиці пояснювати фізичні закони, а географи – провести своїх учнів прямо краєм вулкана.

Освіта – майбутнє України

До розробки метавсесвітів окрім Facebook приєднуються й інші гіганти інтернет- та IT-індустрій, такі як Microsoft та Google. Це означає, що в наступні 5–15 років у IT буде значний попит на розробників, 3D-дизайнерів, інженерів та інших фахівців, здатних забезпечувати працездатність цілого цифрового всесвіту. Україна має шанси зробити у цей новий етап розвитку технологій свій власний внесок, вже зараз створюючи умови для студентів-айтішників. Нам потрібно налагоджувати комунікацію з колегами з інших країн та регіонів, колаборувати та постійно обмінюватися досвідом. І це одна з цілей, яку ставила собі команда громадського об'єднання “Розвиток IT освіти”, вирушаючи на Web Summit-2021.

Цього року завдяки тісній співпраці Мінцифри, інших міністерств, українських технологічних компаній та громадських організацій вперше на цій великій IT-конференції був представлений й український стенд. Це вселяє оптимізм. Під час поїздки ми представили міжнародній аудиторії деякі розробки українських студентів, зокрема у сфері робототехніки, а також отримали несподівано високий фідбек від учасників виставки та колег. Як із іноземних, так і українських. Вже зараз ми ведемо переговори з європейськими та американськими ВНЗ, а також кількома великими компаніями, що стають базою для перспективних партнерств. Так, за підсумками поїздки на саміт, «Розвиток IT освіти» підписало Меморандум про партнерство з Міністерством цифрової трансформації України. Ця співпраця покликана сконцентрувати зусилля на навчанні молодих айтішників, аби вони надалі могли гідно представляти нашу країну на світовому ринку технологій. На сьогодні нашими партнерами вже є топові українські IT-компанії та впевнений, що у найближчій перспективі до нас приєднаються й решта учасників українського павільйону Web Summit-2021.

Анатолій Бойко

Мінцифри та ГО «Розвиток ІТ освіти» підписали меморандум про партнерство у розбудові IT-спільноти України

Мінцифри та ГО «Розвиток ІТ освіти» підписали меморандум про партнерство у розбудові IT-спільноти України

16 листопада Міністерство цифрової трансформації України та громадське об'єднання «Розвиток ІТ освіти» підписали спільний меморандум про партнерство та домовилися про взаємодію у напрямку розвитку ІТ-освіти в країні. Про це зазначив співзасновник ГО та підприємець Анатолій Бойко, у минулому студент КПІ ім. І. Сікорського.

«Держава демонструє високу готовність до спільної роботи з IT-спільнотою України. Ми у цьому переконалися під час нашої участі у Web Summit 2021, де вперше був представлений український павільйон у форматі IT-екосистеми. Спільний меморандум про партнерство відкриває для нас нові горизонти співпраці, такі як інтеграція проєктів Мінцифри в межах роботи нашого інноваційного Хабу ФІОТ, різнобічні колаборації, залучення спікерів міністерства до програми лекцій в Хабі та багато іншого», – відзначив Анатолій Бойко.

З боку Мінцифри підписантом меморандуму виступив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков. За його словами, співпраця з навчальними закладами та громадськими організаціями має великий потенціал щодо подальшого розвитку людського ресурсу та ІТ-напрямку в країні.

«Люди – найбільша цінність української IT-галузі, і наше завдання – сприяти тому, щоб кількість талановитих IT-спеціалістів в Україні постійно зростала. Зараз активно працюємо над питанням IT-освіти спільно з МОН, навчальними закладами та бізнесом. Сьогодні маємо ще одного партнера – ГО „Розвиток IT-освіти“. Тепер разом будемо реалізувати не менш круті ініціативи!» – розповів Олександр Борняков.

Він також додав, що, за даними Opendatabot, за 9 місяців 2021 року IT-експорт України виріс на 35%. Вже сьогодні країну знають у світі як великого експортера IT-товарів та послуг, але, підкреслив Борняков, для подальшого розвитку необхідно зосередилися на наших конкурентних переваг.

«Сьогодні реформа IT-освіти є не тільки задачею навчальних закладів, а й нагальною потребою ІТ-бізнесу в Україні без задоволення якої неможливий подальший розвиток та ріст економіки, адже світ стає все більш цифровим з кожним днем. Роль держави в цьому процесі дуже складно переоцінити, і я задоволений, що сьогодні ми заклали дуже важливе підґрунтя для подальшої співпраці науки, бізнесу та держави з ціллю розбудови успішного цифрового майбутнього», – додав Сергій Мартинчук, голова представництва Cisco в Україні

Нагадаємо, що «Розвиток IT освіти» – це громадська організація випускників ФІОТ, яка має на меті розвиток технологічної інфраструктури та IT-нетворку в Україні для зменшення відтоку студентів IT-спеціальностей за кордон. Серед проєктів організації – створення на базі КПІ Хаба ФІОТ, Інтелектуального Роботодрому та Смарт-парку. Партнерами «Розвиток IT освіти» виступають великі українські IT-компанії, серед яких є Genesis, EPAM, Luxsoft, Global Logic, SoftConstruct, Cisco та інші.

Анатолій Бойко, Благодійність

Ярослав Гончар – експерт з фінансових махінацій

Ярослав Гончар – експерт з фінансових махінацій

Кілька тижнів тому крізь силову вертикаль України пройшов землетрус, який вибив ґрунт з-під ніг непохитних керівників ланок верхнього рівня. Тектонічні рухи Володимира Зеленського серед силовиків пов’язують із критичним рівнем кризових явищ як ззовні, так і всередині держави. Після переговорів Байдена з Путіним мало в кого лишилися ілюзій щодо позиції Заходу, який фактично лишив Україну сам на сам із військовими та економічними болячками.

У найближчій перспективі «вонючий» газ транзитом піде повз України, НАТО здалека висловлюватиме стурбованість при нарощуванні агресії зі сходу.

Та й що робити, коли Міноборони провалило низку програм переоснащення? В такій ситуації інстинкт самозбереження керівництва держави мав би продиктувати укріплення власного імунітету замість вживання чарівних пігулок європейського чи американського виробництва. Певно тому чергові кадрові перестановки Зеленського випромінюють надію. Проте, оптимізмом сяє лише верхівка реформаторського айсбергу.

На перший погляд, дійсно певні люди уособлюють реформи і грають важливу роль в оздоровленні країни. Одним з таких «символів вестернізації» армії представляють Ярослава Гончара (ГО «Аеророзвідка»). Та чомусь нікому не спадає на думку підійти поближче до «експерта» військового блоку та придивитися, чи він не виявиться фахівцем зовсім в інших питаннях? Приміром, в приховуванні правди та ухиленні від декларування та сплати податків…

Старі граблі

Повернемося на початок 2021 року. В березні я виклав аналітичний матеріал щодо вдало проведеної диверсії проти ЗСУ. Це – історія про те, як зусиллями одного з громадських активістів, Ярослава Гончара, було призупинені всі проєкти цифровізації української армії.

Минув час, військові нібито розібралися: хто є хто, і в кінці тунеля замерехтіло світло. Нові кадрові перестановки в ЗСУ додали наснаги на зміцнення обороноздатності. Навіть скептики повірили у зміну принципів військового управління і відновлення проєктів автоматизації ЗСУ.

А документ, який потрапив в мої руки, свідчить про зворотне. Людину, яка дискредитувала цифровізацію ЗСУ, знову ввели в мозковий центр реформ армії. Офіційно. У статусі експерта.

Щоправда в шапці цього документу дивним видається позначення неіснуючого сайту http://reforms.in.ua в той час, як справжнім сайтом видавця документу – Фонду підтримки реформ – є зовсім інший – https://fsr.org.ua. Ну то деталі. А з іншого боку, все вкладається у логіку – заступника міністра відправили на ресурс, який неможливо знайти, аби легалізувати експертність, якої ніколи не існувало.

Святе місце порожнім не буває

Мною було витрачено чимало часу і зусиль, аби достеменно переконатися в тому, що наш герой, якого ЗМІ та ГО подають як експерта, не є тим, за кого себе видає. Отже Ярослав Гончар, підполковник ЗСУ. Офіцер відділу Командування об'єднаних сил Збройних Сил України. Найпотужніший експерт у всіх питаннях армії: від натівської стандартизації до побудови найсучасніших IT-систем. Антикорупціонер. Військовий стратег. Людина, без авторитетної думки якої рідко коли проходять серйозні військові наради.

Здається, магічним впливом на журналістів він міг би затьмарити своїх попередників, разом всіх узятих. Однак Президент України так і не створив під нього інститут. А от підконтрольну військову частину (А2724) Міністр оборони сформував.

Його історія цікава тим, що вона не десь в минулому, а тут і зараз кожен може насолодитися красою гри багатоликого актора і стати очевидцем масового гіпнозу, якому піддалися чини Генштабу та міноборони, волонтерські кола, журналістське середовище. І навіть директор Фонду підтримки реформ в Україні, Юрій Шкіль, взяв на себе відповідальність та включив цього персонажа у лави експертів попри відсутність жодного з обов’язкових екпертних якостей.

Можливо Віктор Ющенко свого часу мав рацію, коли видав указ про створення інституту мозку. Якби інститут запрацював, не мені би довелося ставити наступні діагнози українській журналістиці.

Діагноз перший. Куряча сліпота

Тривалий час непрозорість і непідзвітність влади лишалися каменями спотикання на шляху до безвізу. 2016-й рік став для України переламним. Мета, заради якої розпочався Євромайдан, стала близькою, як ніколи раніше. Було впроваджене, щоправда не з першої спроби, електронне декларування, яке усувало перешкоду до омріяного безвізу.

Коли ж е-декларування запрацювало, на початку виявилося, що в НАЗК впритул не бачить порушень у деклараціях. А як вже роздивилися, то корупціонерам на допомогу прийшли правоохоронні органи та суди, які масово стали сліпнути, не зважаючи на численні “забуті” декларантами активи.

Так і трапилося з нашим героєм. 2017 року офіцер Командування об'єднаних сил Збройних Сил України, майор Гончар Ярослав Анатолійович приховав у електронній декларації суттєві деталі. Певно він розмірковував так – якщо в кадровій службі його приймали наосліп, то чому б і йому не втратити якусь функцію, приміром пам'ять?

А що ж, це спочатку працювало на 100 відсотків! Прямий співвласник двох компаній з багатомільйонними обігами, та опосередкований бенефіціар понад десятка юридичних осіб спокійно ходив на військову службу та ефіри до ЗМІ. Навіть антикорупційників не торкало, що вони мають справу з діючим підприємцем в погонах. Чи то журналістів масово стали банити в YouControl, чи стандарти ЗМІ змінилися, так чи інакше численних підприємств нашого героя преса не помічала.

Слід нагадати, що інструмент YouControl було задумано як ліхтарик, що в темряві допомагає роздивитися фіз- та юросіб, аби вчасно дізнатися про їх можливу токсичність і уникнути ризиків. Ба більше, в самому інтерфейсі youcontrol вбудована функція перевірки репутації в медіа.

А от опції курячої сліпоти медіа там не передбачено. Хто не знає такого діагнозу – це про нездатність бачити деталі в умовах малого освітлення.

Приблизно три роки морок був союзником офіцера Командування об'єднаних сил Збройних Сил України, Ярослава Гончара. Аж раптом серед темряви спалахнула блискавка. В листопаді 2019 ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом ухилення від декларування Гончаром корпоративних прав власних компаній та багатомільйонних прибутків. Йдеться про високодохідні “жомові ями”, видні в YouControl усім, окрім журналістів бігус.інфо.

У витязі з ЄРДР по кримінальному провадженні № 62019100000001733 йдеться: “Під час здійснення моніторингу інформації з відкритих джерел виявлено факт декларування недостовірної інформації офіцером відділу об'єднання оперативного штабу ЗСУ майором Гончаром Ярославом Анатолійовичем, який перебуваючи на військовій службі, протягом багатьох років веде підприємницьку діяльність із залученням підконтрольних йому ТОВ «Фарм-Рост Плюс» (ЄДРПОУ 34813043, прибуток за І півріччя 2019 року13 млн. грн.) та ТОВ «Альянс Оптимал Солюшинс» (ЄДРПОУ 37046590 прибуток за І півріччя 2019 року – 1,17 млн. грн.), засновником яких він є. Відомості щодо наявності корпоративних прав у вказаних товариствах та щодо отриманого в них доходу Гончаром Я. А. не відображено у щорічних деклараціях…”.

24 січня 2020 року Печерський районний суд міста Києва дав санкцію на обшук у Гончара в рамках тієї ж кримінальної справи. Ця інформація доступна в Юконтрол на відстані пальця, який клікає по клавіші комп’ютерної миші.

Думаєте, після цього медіапростір наповнився світлом, а таргани розбіглися? А дзуськи! В цій історії знову перемогла куряча сліпота і в керівних органах ЗСУ, і у натівському фонді C4 Trust Fund, який підтримував комбінатора. Та й у Бігуса, який у власному проєкті bihus.декларації не побачив нічого дивного – ну, подумаєш, якийсь військовий має діючі незадекларовані бізнеси, і хай їм грець!

ЗМІ стали по черзі запрошувати Гончара до себе в різних ролях: волонтера, антикорупціонера, експерта, інженера. Журналісти довіряли кожному слову Гончара, ніби це і є істина в останній інстанції.

Діагноз другий. Гіпестезія – понижена чутливість до реальних подразників

Коли по обличчю повзає муха, або коли палець колють гострим предметом, а людина не відчуває ані лоскоту, ані болю, це – гіпестезія організму. Коли у діючого офіцера ЗСУ комерційні компанії розмножуються, як гриби після дощу всупереч закону, і ніхто це не зупиняє, це – гіпестезія армії та правоохоронної системи.

Проте навіть всевидяще око YouControl лишилося нечутливим до реальних родинних зв’язків Ярослава Гончара. Це не дивно. Платформа лише розвивається, поступово нарощуючи функціонал та поліпшуючи точність. Вона не завжди відображає всю потрібну інформацію. Для повноти картини доводиться вручну досліджувати багато деталей. Приміром на сторінці результату перевірки контрагента Ярослава Гончара позначені його близькі родичі.

А куди ж поділися інші? Відповідь на це питання дасть сайт однокласники.

Його матір, 64-річна пенсіонерка, Інна Гончар (друге прізвище Вовкодав), судячи з її публічних дописів, захоплювалась озелененням двору і досягненнями дітей. Вона протегувала родину: хто кому ким доводиться.

А ще Інна Вовкодав похвалилася фотоколажем 2012 року, де зображений її син, Ярослав Гончар (в центрі).

Юконтрол виводить на значно ширші кола Гончара-Вовкодавів. Брати Андрій та Ігор Вовкодави, ймовірно дружини останніх Анжеліка та Людмила, син Ігоря – Віталій у різних комбінаціях є співзасновниками в численних сімейних компаніях:

ТОВ «СПЕКТР ФАРМ» / 40267294

ТОВ "КОМПАНІЯ «СМАРТПРІНТ» / 40116924

ТОВ «ДАБЛ ВО ГРУП» / 39494507

ТОВ «СМАРТПРІНТ» / 39206705

ГО «СОЮЗ СПОЖИВАЧІВ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ, ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ» / 36677833

ТОВ «НАНОКСІ-УКРАЇНА» / 42583607

ТОВ «ЛІКА-ФАРМ» / 42229350

ТОВ «КОМПАНІЯ СМАРТ СЕРВІС»

ТОВ «МЕДИКОР-СЕРВІС» / 41427995ТОВ «СТАФФ-АЛЬЯНС» / 35309217

ТОВ «МЕДИКОР СТАФФ» / 35783832

ТОВ «ФАРМ-РОСТ ІНВЕСТМЕНТ» / 40062628

ТОВ «ФАРМ-РОСТ ПЛЮС» / 34813043

ТОВ «АГ-ХАУЗ» / 37451592ТОВ «КОМПАНІЯ „ФАРМ-РОСТ“ / 33594037

ТОВ „МІЖНАРОДНА КОНСАЛТИНГОВА АГЕНЦІЯ“ / 32309331

ТОВ „АЛЬЯНС ОПТИМАЛ СОЛЮШИНС“ / 37046590

ТОВ „МЕДИКОР“ / 31897555

На діаграмах нижче позначено жовтими маркерами брата Ярослава Гончара – Ігоря Вовкодава. А рожевими – Андрія. Зеленими – самого Ярослава Гончара. Іншими – сина одного з братів та дружин-Вовкодавів.

Що, окрім сімейної спорідненості, може об’єднувати ці компанії? Судячи з ухвал, на які посилається Юконтрол, – це кримінал.

Йдеться про організацію конвертаційного центру.

Ось деякі з підрозділів сімейної пральні.

ТОВ „АЛЬЯНС ОПТИМАЛ СОЛЮШИНС“ / 37046590

Це одне з підприємств, які Гончар намагався приховати від е-декларування, що спричинило його кримінальне переслідування.

Основний вид діяльності підприємства за КВЕД – 62.01 (комп'ютерне програмування)

Виручка АЛЬЯНС ОПТИМАЛ СОЛЮШИНС за 2018-й рік – близько 5 млн. грн.

Зверніть увагу. Для цього та решти підприємств орбіти Гончара-Вовкодавів, характерні ознаки фіктивності. На це вказують мізерні активи та практично нульові зобов’язання (позначені зеленими та помаранчевими стовпчиками). Якщо порівняти пропорції виручки, активів та зобов’язань з будь-якою реальною компанією того ж роду діяльності, побачите діаметрально протилежну картину.

Про що може свідчити обнулення зобов'язань компанії при чималих оборотах виручки? Про те, що у підприємства немає:

– працівників і, відповідно, їх заробітної плати та пільг;

– податків;

– страхових внесків (нема кого і що страхувати тому що не існує реальних бізнесових угод та працівників);

– компанія не користується ніякими видами відтермінованих платежів та кредитів;

– у підприємства відсутні природні заборгованості, які зазвичай нараховуються під час реальної комерційної діяльності.

До речі, вам доводилося читали історії успіху світових лідерів бізнесу? Забудьте про них. Нова зірка підприємництва, Ярослав Гончар під час війни, в 2015–2016 роках поставив світовий рекорд росту. Його підприємство АЛЬЯНС ОПТИМАЛ СОЛЮШИНС продемонструвало, як свідчить YouControl, 14 720% зростання прибутку. Не вклалося в голові? Тоді давайте ще раз повільно вимовимо цю цифру. Чотирнадцять тисяч сімсот двадцять відсотків в плюсі. Така цифра може переконати навіть Іллю Киву забути про жомову яму і перейняти тактику Ярослава Гончара.

Перейдемо до інших підприємств клану „Гончар-Вовкодави“. Вчитайтесь у наступні назви ТОВок.

  • »КОМПАНІЯ «ФАРМ-РОСТ»
  • «ФАРМ-РОСТ ПЛЮС»
  • «ФАРМ-РОСТ ІНВЕСТМЕНТ»

Ці три фігурують у кримінальній справі про організацію конвертаційного центру. А взагалі-то ФАРМ-РОСТів більше. Аби потрапити пальцем в небо, тобто у сімейну пральню Вовкодава-Гончара, просто додавайте до словосполучення ФАРМ-РОСТ різні іноземні слова з бізнес-лексикону. Інвест? Звісно – ФАРМ-РОСТ ІНВЕСТ. Стаф? Авжеж – ФАРМ-РОСТ СТАФ. Маркетинг? А як же без нього в офшорі – МАРКЕТИНГОВА КОМПАНІЯ «ФАРМ-РОСТ”. Туди ж і “МЕДІА”, хоча надто заплутано та каламутно.

ТОВ »ФАРМ-РОСТ ПЛЮС" / 34813043

YouControl фіксує виручку цієї компанії за 2019-й рік – 22 млн грн. Погляньте на складність зв’язків діаграми і водночас на простоту гри. Виручка – 23 млн грн, а зобов’язання бідні, наче церковні миші.

Виручка компанії у 2020 році склала понад 61 млн грн.

Зобов’язань, активів – знову по нулях або рівно на зарплату однієї людини. А навіщо це пральним конторам без персоналу? Тут експерти посперечаються з моїми висновками, мовляв основний вид діяльності – соціологія та консалтинг, або точніше – дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. То ж навіщо консалтинговій чи соціологічній компанії активи та зобов’язання? Звернемося за живими прикладами до білих підприємств.

МАККІНЗІ. Активи – рівні виручці, часом значно більші, а зобов’язання за обсягомтого ж порядку.

Це говорить про те, що компанія платить офіційні зарплати, виконує кредитні зобов’язання, може орендувати транспорт та IT-інфраструктуру і ймовірно страхує працівників.

Чоботар без чобіт в комунальній квартирі

Всім відомо, що активні публічні комунікації – це один з індикаторів реально діючого підприємства. І справа не в традиціях. Активна сторінка у Facebook, SMM-менеджери, сайт із новинами, публічними звітами, чатом та каналами зв’язку дійсно потрібні всім компаніям: як b2c, так і b2b.

Але, вивчаючи історію Гончара, складається враження, що спеціально для нього світ зробив виключення з правил. Інакше чим пояснити багатомільйонні виручки його сімейних підприємств при абсолютній відсутності корпоративних сторінок в соцмережах, повноцінного сайту та кол-центрів?

Що ж за клієнтів обслуговували ці чоботарі без чобіт або маркетологи без інструментів маркетингу? Їх перелік – в тій же ухвалі суду про вилучення предметів при обшуку в конвертаційному центрі. Зокрема серед клієнтів – важковаговики фармацевтичної галузі:

Виходячи з логіки ухвали, частина мільярдних фінансових зобов’язань компаній фармацевтичної галузі могла бути пропущена, і не раз, через сімейну пральню самі знаєте кого.

Ще один кумедний факт. Нижче, здавалось би, – різні підприємства.

  • ТОВ „ДАБЛ ВО ГРУП“ / 39494507
  • ТОВ „ЛІКА-ФАРМ“ / 42229350
  • ТОВ „НАНОКСІ-УКРАЇНА“ / 42583607
  • ТОВ "КОМПАНІЯ „ФАРМ-РОСТ“ / 33594037
  • ТОВ „ФАРМ-РОСТ ПЛЮС“ / 34813043
  • ТОВ „ФАРМ-РОСТ ІНВЕСТМЕНТ“ / 40062628

В цій “корпорації монстрів” – один на всіх телефон +38 (044) 284-51-17 (не багатоканальний) та одна спільна електронна скриня Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Така організація “професіоналів фармринку” є нічим іншим, ніж комунальною квартирою зі спільними “зручностями”.

Унікальне поєднання таких маркетингових ноу-хау наштовхує на питання.

  1. Навіщо фармзаводам департаменти безпеки і юридичні служби, сертифіковані СЕО, якщо гроші перераховувалися невідомо куди і кому? Точніше – “босим чоботарям в комунальні квартири”.
  2. Чому журналісти бігус-інфо, які відкрили жомову ямку Киви, раптом гуртом втратили зір, коли наблизились до маріанської жомової впадини Гончара?

Діагноз третій. Нав’язливий стан (обсесія)

Коли хтось по 20 разів на день перевіряє, чи виключена праска, або коли надмірно часто миють руки, обидва ці симптоми можуть свідчити про обсесивно-компульсивний розлад, іншими словами – нав’язливий стан (обсесію). Коли журналісти та керівники громадських організацій наполегливо називають експертом будь-якого коментатора, зокрема нашого персонажа Ярослава Гончара, це – обсесія ЗМІ та громадянських інституцій.

На сайті аналітичної платформи „Вокс Україна“ говориться: “експерт – це людина, яка:

  • згадується у медіа поруч з дієсловами на позначення дії сказати, заявити, повідомити, розповісти, написати, прокоментувати, тощо.
  • коментувала новини у медіа не менше, ніж 20 разів
  • не обіймає офіційної посади у центральній чи місцевій владі

“Термін „експерт“ ми вибрали тому, що він є більш нейтральним, ніж „лідер думок“, та більш промовистим, ніж „коментатор“. Його також вживають журналісти, коли шукають спеціаліста для пояснення подій: „запросити експерта прокоментувати новину“ – авторитетно заявляє команда „Вокс Україна“.

Так воно і є в Україні. Коментуєш? Ти вже експерт!

А як щодо розуміння експертності в інших країнах?

Tribal Habits, провідна австралійська online-платформа для навчання сучасних організацій, наводить критерії відбору експертів. Серед ключових принципів – компетентність, яка має бути:

– актуальною у знаннях, що знадобляться у майбутніх інноваційних проєктах;

– вираженою у здатності ділитися навичками, а не у видатних здібностях людини (таланті). Справжній експерт здатний передавати свої знання та вміння іншим.

– різноманітною та випробуваною, але не ізольованою. Експертність визнається різними колективами у різноманітних сценаріях. Окрема (ізольована) історія досвіду людини не може свідчити про експертність.

Українські ЗМІ не цінують світові стандарти і все роблять з точністю до навпаки. Вони обирають ізольованого персонажа з ізольованого проєкту. Без фахової освіти. Без досвіду роботи в різних колективах за різними сценаріями. Без визнання незалежними професійними колективами та академічною спільнотою. Без спеціальних знань і, відповідно, без історії передачі навичок іншим.

Пригадуєте, як ЗМІ робили із Слюсарчука генія сучасності, експерта в медицині та шахах? З того часу мало що змінилося.

“… на сайтах найпопулярніших онлайн-медіа країни з’являються в середньому по 123 новини. Осягнути такий об’єм інформації важко, розібратися в кожній темі – неможливо. Тому часто журналісти звертаються до експертів, які пояснять читачам ситуацію, а самим журналістам допоможуть глибше зрозуміти тему та додати контексту до матеріалу.” – пояснює причини популярності “експертів” Вокс Україна.

Ярослав Гончар чудово це розуміє та вдало користується прогалинами в стандартах і компетенціях вітчизняних журналістів. Він регулярно щось коментує, роздає оціночні судження. І купа ЗМІ, ніби за помахом чарівної палички, без перевірки ретранслюють будь-яку інформацію від айтішника-військового-антикорупціонера (підкресліть зручний вам експертний статус).

Дива та й годі, Українське радіо, Бігус.інфо та інші просто вірять на слово цій людині, наче вона має над ними владу.

– На сьогоднішній день я можу говорити як експерт, – розпочинає свою промову у Савіка Шустера Ярослав Гончар. Цього достатньо, аби редактори телеканалів внесли відповідні записи у бази, якими користуватимуться багато років.

Парадокс в тому, що ніколи й нікому з українських ЗМІ не спадає на думку попросити цього “експерта” з побудови ІТ-систем бодай довідку про відвідування гуртка “юний технік”, не те що диплома про вищу технічну освіту. Чомусь жоден з журналістів не звернувся до представників інших волонтерських груп, які з перших днів війни цифровізували армію. Натомість Гончара представляють як єдиного лідера волонтерського руху, який об’єднав різні проєкти та інтегрував їх у продукт під назвою “Дельта”. Якби ЗМІ копнули в бік істини, вони би дізналися багато чого важливого і про цього персонажа, і про те, як проходила так звана “інтеграція” волонтерських IT-проєктів.

“Експертна обсесія” – безкінечна цитованість неперевірених оціночних суджень – часом нагадує ефект масового гіпнозу журналістів. Вони посилаються одне на одного, як на перевірені джерела. А кількість повідомлень про експертність (нічим не підтверджену) стає такою, що переходить в нову якість – юридичну категорію загально відомих фактів. Тобто фактів, які не потребують доказів.

Післямова

Хотілося би вірити, що дана публікація допоможе вилікувати українську журналістику та допоможе військовим ближче розгледіти людей, які себе називають експертами. Та шанси мізерні. Реальність така, що в цеху новин постійно стоять перед дилемою: тижнями замішувати тісто специфічних тем чи випікати швидкий матеріал з начинкою “експертних думок”? Зазвичай журналісти обирають більш короткий сценарій. А дехто робить на цьому бізнес: чим швидше і гостріше страва – тим більше більшу спрагу вона спричинить і більший дохід на воді чергових новин дасть.

Певно ось чому 30 років поспіль людей годують токсичними стравами із Слюсарчуками, Кивами, а тепер вже – із Гончарами. Та чомусь серед героїв ЗМІ не видно ані українських Ілонів Масків, ані Безосів, ані Білів Гейтсів. Сумнівні, вигадані експерти видаються ЗМІ більш привабливими. Вони заряджають воду через телевізор, рятують економіку безглуздими прогнозами, озброюють армію нікчемними порадами та хутко загортаються у картаті ковдри, як тільки їм починає світити покарання за реальні злочини.

У свою чергу, ГО та державні інституції не вважають за потрібне перевірити експертність людей, з якими співпрацюють, вони звикли довіряти ЗМІ.

Парадоксально, що в наші дні існують легкі, надійні та доступні інструменти детоксикації інформаційного простору. Проте ними чомусь не користуються ані журналісти, ані їх аудиторія.


Віталій Манько, Хвиля

Сторінка 10 із 11

Контакти

Data Management IG спеціалізується на розробці, постачанні та впровадженні інформаційних систем. Якісний збір та обробка інформації дозволяють швидко приймати обґрунтовані рішення.

IoT-інтеграція

Ми пропонуємо на власній платформі побутові та промислові рішення у галузі IoT — технології Internet of Things.

Детальніше...

Контакти

info@dmig.com.ua
+38044 323 00 80

Україна, Київ, 04080,
Новокостянтинівська вулиця, 15/15